NATO Chief Scientist’s Reports
Коли ми уявляємо війну, ми й досі схильні представляти передусім фізичний простір: територію, небо і системи озброєння. Водночас сучасні конфлікти дедалі частіше виходять за межі суто фізичного поля бою — вони переходять у площину того, як люди сприймають реальність, інтерпретують інформацію та ухвалюють рішення під тиском. Саме цей зсув лежить у центрі того, що НАТО називає “когнітивною війною” (Cognitive Warfare).
На цьому тлі включення Anima до одного з томів наукової серії “NATO Science for Peace and Security Series” позначає важливий перехід: від інструмента для психічного здоров’я, який застосовують у військових і клінічних контекстах, до технології, релевантної для ширшого розуміння когнітивної безпеки.
У звіті Головного наукового радника НАТО когнітивна війна не подається як новий «театр бойових дій» поруч із сушею, повітрям, морем чи кіберпростором. Натомість її описано як наскрізний вимір, який одночасно впливає на всі домени. Її фокус — не інфраструктура чи територія, а сама когніція: увага, здатність до судження, довіра та умови, що забезпечують якісне ухвалення рішень.
У звіті підкреслюється, що практики на кшталт обману, маніпуляцій і впливу не є новими. Змінилося інше — їхній масштаб і точність. Цифрові платформи, штучний інтелект і глобальні інформаційні потоки дають змогу когнітивним ефектам поширюватися швидко й стійко, впливаючи як на військових, так і на цивільні групи населення. Мета часто є непрямою: не миттєва шкода, а поступова ерозія — впевненості, узгодженості дій і здатності ухвалювати виважені рішення.
У такій логіці когнітивне виснаження — не побічний наслідок конфлікту, а стратегічна змінна, адже погіршення уваги й суджень може каскадно впливати на координацію, оцінювання ризиків і довіру.
Якщо когнітивна війна націлена на маніпуляцію та зміну сприйняття й процесу ухвалення рішень, виникає практичне запитання: як виявляти когнітивне навантаження до того, як воно почне мати операційні наслідки? Саме з цією задачею справляється Anima.
З 2022 року Anima використовується у практиці військових психологів 3-ї Окремої Штурмової Бригади України (наразі – корпус), де вони застосовують її разом із валідизованими, стандартизованими опитувальниками. ЇЇ перевагою є швидке та точне оцінювання когнітивного стану бійця та погляд на психічні процеси одразу із декількох перспектив.
Anima — це не система впливу. Вона не транслює повідомлень, не спрямовує погляди чи думки і не намагається переконувати. Її функція більш базова: вона відстежує, як змінюється візуальна увага під впливом стресу — у сфері, де зсуви часто з’являються раніше, ніж людина може чітко описати, що саме з нею відбувається. Дослідження в когнітивній і клінічній психології послідовно показують, що такі стани, як тривога, депресія чи крайня втома, змінюють те, куди люди дивляться, чого уникають і як довго утримують увагу на певних стимулах.
Застосовуючи технологію відстеження погляду через веб-камеру ноутбука та штучний інтелект, Anima вимірює ці патерни під час природних завдань — наприклад, перегляду зображень або читання тексту. На основі цих даних вона формує об’єктивні індикатори, пов’язані з викривленням уваги (attentional bias), зокрема гіперпильністю щодо загроз, униканням, дисфорією та ангедонією — тобто такими параметрами, які складно надійно зафіксувати лише за допомогою самозвіту.
Важливо, що в публікації НАТО Anima подана не як заміна усталених психологічних методів оцінювання, а як доповнення. Опитувальники залишаються необхідними. Anima додає поведінковий сигнал, який можна часто повторювати, який не спирається на інроспекцію та зберігає чутливість навіть тоді, коли людина недооцінює симптоми, їх приховує або просто не усвідомлює змін у власному психічному стані.
Одна з центральних тем у рамці когнітивної війни НАТО — стійкість (resilience), тобто здатність підтримувати або відновлювати ефективне функціонування під когнітивним тиском. Із цієї перспективи інструменти на кшталт Anima виконують радше роль моніторингу, а не операційну.
Виявляючи ранні зміни у патернах уваги, які часто передують усвідомленим симптомам, Anima допомагає фахівцям зрозуміти, коли когнітивні ресурси вже напружені, викривлені або виснажуються. У військових умовах це напряму пов’язано з готовністю, відновленням і здатністю підтримувати продуктивність у тривалому навантаженні. У цивільному й суспільному вимірах це вказує на ширшу проблему: як тривалий інформаційний тиск може погіршувати судження та колективне ухвалення рішень. Anima робить когнітивне навантаження видимим — до того, як воно перетвориться на реальну загрозу.
