Гіперпильність як захисний механізм мозку

Andrii Solonskyi, MS in Psychology 19 Січня, 2023
Anima-img

Фобос — уособлення страху в грецькій міфології

Чи знайоме вам відчуття постійної втоми, на яку, здається, немає очевидних причин? Можливо, у вас спалахи гніву через дрібниці. Не можете зупинитися моніторити новини? Періодично роздратовано крутитесь у ліжку до глибокої ночі і не можете  зупинити безперервний потік думок про сім’ю, роботу або ж про те, що вам так і не вдається заснути? Якщо все саме  так, то за цими симптомами може бути прихований ворог – гіперпильність.

Гіперпильність –  захист чи небезпека для ментального здоров’я?

Гіперпильність — це стан підвищеної уваги або настороженості у відповідь на потенційні загрози в навколишньому середовищі. Загалом, це важливий механізм психіки, який допомагає виживати. Завдяки йому  ми здатні вчасно помітити загрозу та уберегти себе у небезпечних ситуаціях.  За нормальних обставин  він допомагає зорієнтуватися в нових та незвичних умовах.  Проте іноді гіперпильність стає надмірною та безпідставною. Як це може виражатися? 

Одним з найважчих проявів гіперпильності є флешбеки при посттравматичному стресовому розладі. Уявімо ситуацію, коли у ветерана війни флешбек під час вуличного параду. Він раптово відчуває, наче переноситься назад у часі до бойової зони. Все  його тіло напружується і готове боротися за життя. Звуки салютів, барабанів і гучних вигуків здаються  обстрілами та вибухами. Його серце починає битися швидко, дихання прискорюється  і він може намагатися швидко згрупуватися або втекти, оскільки відчуває загрозу навколо, навіть якщо реально такої немає. Гіперпильність у флешбеку може викликати значні труднощі для людини, оскільки вона не може контролювати свою реакцію на звичайні подразники. Це може призводити до ситуацій, коли людина почувається  вразливою, напруженою і незахищеною, навіть у безпечному середовищі.

Звісно, за звичних обставин   гіперпильність може бути менш  вираженою. А от при втомі чи надмірних турботах ми неодноразово здригалися від несподіваного гуркоту. 

Гіперпильність пов’язана зі збільшенням основних захисних механізмів при стресі: бий, біжи або замри.  Інколи цей стан розглядають саме як будь-яку активацію нервової системи, пов’язану з тривогою. Це призводить до підвищеної уваги та готовності реагувати на навколишні чи уявні подразники. Проблеми виникають  тоді, коли очікувань загрози стає значно більше, ніж реакцій на справжню небезпеку.

Насправді ви навіть можете не здогадуватись, як гіперпильність поступово позбавляє Вас сил.  Окрім хронічної втоми, розсіяності  та відсутності мотивації, дисфункціональна форма гіперпильності може викликати тривожні розлади, порушення сну та депресію.

Оптимізація психологічного капіталу: вплив гіперпильності на ефективність та добробут

Як існує необхідність розумно  розпоряджатися фінансами, так і є потреба навчитися ефективно  розподіляти психічну увагу. Як і будь-які ресурси, наш організм має обмежені запаси, які  можуть як поповнюватися, так і витрачатись. Це називають “бюджетом” тіла. Вибір здорової  їжі, регулярна фізична активність, відпочинок і відсутність  шкідливих звичок можуть наповнювати “бюджет” вашого тіла. А стрес, перевантаження, соціальна ізоляція, негативні емоції –  відповідно, спустошувати. Подібно до того, як ефективне управління грошима може забезпечити фінансову стабільність, так само ефективний бюджет тіла може допомогти зберегти та покращити ваше фізичне і психічне здоров’я. Вміння скеровувати свою увагу на важливе допомагає раціонально розподіляти психічні та фізіологічні ресурси. 

Прояви гіперпильності – це завжди спроба отримати контроль над середовищем. Саме тому при їх надмірній вираженості ми можемо переглядати новинну стрічку до 5 годин на добу або постійно очікувати зауважень від керівника . У такий спосіб мозок намагається знизити рівень напруження за рахунок спроб здобути більше інформації про загрозу. Ми намагаємось передбачити негативне майбутнє, щоб бути готовим дати відсіч. Проте ми марно витрачаємо весь “бюджет” тіла на підготовку до можливих неприємних подій, а на реальні проблеми нам бракує ресурсів. Отже, ми не здобуваємо, а втрачаємо контроль над своїм життям.

Постійне перебування у стані гіперпильності може виснажувати організм та призводити до втрати необхідних ресурсів. Наслідком цього є ризик розвитку розладів. Тривала напруга за відсутності сигналів загрози може призвести до того, що будь-який подібний сигнал може сприйматись як потенційна загроза.  

Важливо вчасно розпізнати прояви гіперпильності. Саме усвідомлення, куди здебільшого ви спрямовуєте увагу є першим кроком до вміння керувати цим станом.

Гіперпильність набуває різних форм: тривожні думки про те, наскільки небезпечними можуть бути речі; відчуття страху або жаху; фізичні симптоми (наприклад, пітливість), через які здається, що ось-ось станеться лихо; труднощі з концентрацією на щоденних завданнях на роботі чи навчанні, оскільки розум постійно повертається до аналізу можливих небезпек; відчуття постійної напруги або зниження настрою, навіть коли ще не сталося нічого поганого. Результатом хронічної гіперпильності є фізіологічні та психологічні симптоми.

Симптоми гіперпильності

  1. ви почуваєтеся «на межі», напруженими та тривожними;
  2. вас легко налякати;
  3. ви маєте проблеми зі сном;
  4. вам важко зосередитися на завданнях;
  5. ваша пам’ять і концентрація уваги погіршуються.

Як гіперпильність обмежує наше бачення світу

При наявності гіперпильності ми постійно скануємо середовище у пошуках небезпеки. Мозок докладає зусиль, щоб моніторити усі зміни середовища і аналізувати,  чи вони можуть завдати школи. Замість того, щоб звертати увагу на всі стимули довкола, ми концентруємося на потенційно небезпечних. Отже, ми упускаємо можливість помітити те, що може принести нам користь або задоволення, оскільки  на це просто не залишається ресурсу.

Під час нашого тесту Anima визначає, як ви реагували на образи, що асоціюються з небезпекою на біологічному рівні. Звісно, ми всі будемо реагувати на такі зображення по-своєму, проте важливо, чи вам цікаво переглянути і інші нові стимули – зображення, що не нагадують про загрозу. При конструктивній гіперпильності нам важливо досліджувати всю нову інформацію, яку ми можемо отримати. В тесті Anima – це зображення, які несуть позитивне або нейтральне емоційне забарвлення. 

Подолання гіперпильності

Розуміння гіперпильності допомагає краще оцінити, як нам впоратися зі стресом та тривожністю. І при цьому підтримувати оптимальний баланс між контролем уваги та реакцією на зовнішні подразники.

На шляху до відновлення балансу, розгляньте усі універсальні поради та практики, які запропоновані вище. Пам’ятайте, що суттєве значення має не лише те, як ви це робите, але й коли. Важливо розуміти, що ваш організм – це складний механізм, який має свій власний ритм і потреби.  Так само як вимірювання тиску, тренування саморозуміння може бути корисним для впровадження вчасних та доречних дій. Навчіться відчувати, коли потрібно розслабитися, а коли зосередитися.

Звісно, перший крок у боротьбі – це усвідомлення того, що щось не так. Ви можете визначати прояви гіперпильності за допомогою Anima. Наш тест створений для того, щоб ви могли дізнатися, чи є у вас прояви гіперпильності, чи можуть вони деструктивно впливати на вас та як змінюється реакція організму на загрозу залежно від вашого поточного стану. Використовуючи Anima, ви отримуєте можливість глибше розібратися у проявах цього стану та його можливих наслідках. Якщо гіперпильність важко контролювати і вона впливає на якість вашого життя, розгляньте можливість звернутися до психолога чи психіатра. Професійна підтримка може бути доречною.

Наш тест – компас до здоров’я та внутрішньої рівноваги. Пам’ятайте, що вчасне виявлення гіперпильності і прийняття відповідних заходів можуть допомогти вам знизити стрес, покращити самопочуття та сприяти більш відкритому  сприйняттю навколишнього світу. 

Джерела 

  1. Terburg, D., Morgan, B. E., Montoya, E. R., Hooge, I. T., Thornton, H. B., Hariri, A. R., … & Van Honk, J. (2012). Hypervigilance for fear after basolateral amygdala damage in humans. Translational Psychiatry, 2(5), e115-e115.
    https://www.nature.com/articles/tp201246
  2. Zanette, L. Y., Hobbs, E. C., Witterick, L. E., MacDougall-Shackleton, S. A., & Clinchy, M. (2019). Predator-induced fear causes PTSD-like changes in the brains and behaviour of wild animals. Scientific reports, 9(1), 1–10.
    https://www.nature.com/articles/s41598-019-47684-6
  3. Kimble, M., Boxwala, M., Bean, W., Maletsky, K., Halper, J., Spollen, K., & Fleming, K. (2014). The impact of hypervigilance: Evidence for a forward feedback loop. Journal of anxiety disorders, 28(2), 241–245.
    https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4211931/
  4. Meng, J., Wang, X., Wei, D., & Qiu, J. (2020). State loneliness is associated with emotional hypervigilance in daily life: a network analysis. Personality and Individual Differences, 165, 110154.
    https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0191886920303433