Socrates and Two Students by Pietro della Vecchia (between 1626 and 1678).

Терапію використовують для лікування різноманітних проблем психічного здоров’я. Вимірювання терапевтичної ефективності є важливою частиною науково обґрунтованої практики психологічного втручання. Без цього неможливо дізнатися, чи справді клієнтові стає краще. Терапевтичну ефективність можна виміряти різними способами, у тому числі за допомогою показників процесу (тобто скільки сеансів потрібно для досягнення певного прогресу) та показників результату (тобто наскільки відбулося покращення).

Якщо ви коли-небудь були в терапії, то знаєте, що це може бути важливим емоційним досвідом. Ви працюєте з професіоналом, який знає, як допомогти розібратися з проблемами, які заважають вам досягти особистих цілей. Окрім розуміння того, чому у вашому житті не все працює, терапія також надає інструменти та стратегії, за допомогою яких ви можете зробити дієві кроки до змін і покращення. Однак важливо не забувати, якого прогресу було досягнуто під час курсу лікування!

Інновація для скринінгу психічного здоров’я

Донедавна було важко передбачити успіх психотерапії. В огляді, опублікованому 2013-го, дослідники з Університету Дюка та Гарвардської медичної школи виявили:

• Лише 35% пацієнтів, які отримують консультацію щодо тривожних розладів, досягають ремісії; 
• 37% можуть почуватися краще після терапії, але все ще мають симптоми;
• 28% пацієнтів і далі страждають від своїх розладів навіть після лікування. Причина таких низьких показників проста: більшість людей не знає, як виміряти свій прогрес.

Коли мова йде про психічні проблеми, в більшості випадків доводиться покладатись на самооцінку і слова пацієнтів. В цьому б не було нічого поганого, якби не властивість нашої психіки приховувати частину інформації від свідомості, що часто призводить до дуже обмеженого розуміння власного стану. Тому попит на нові методи обстеження і пошук біомаркерів психічного стану зростає, і відстеження руху очей тут є ідеальною відповіддю. Це неінвазивна технологія, яка вимірює рівень зміщення уваги, прояви гальмування реакцій уваги та навіть рівень розумового навантаження.

Якщо ви не впевнені, чи все гаразд або як оцінити стан вашого пацієнта, Anima стане в пригоді. Anima допомагає легко контролювати прогрес терапії. Усього за 10 хвилин ви отримуєте точну оцінку психологічного стану. Anima порівнює ці показники із попередніми результатами та інформує, чи досягли ви прогресу.

Anima використовує технологію відстеження очей, щоб по швидкості та особливостям реагування вимірювати, як мозок обробляє інформацію. Anima аналізує рухи очей, які фіксує звичайна вебкамера комп’ютера. При цьому Anima не записує відео і не збирає персональну інформацію. Але за координатами руху очей фіксується патерн розподілу погляду на стимульних зображеннях.

Останніми роками було проведено багато досліджень щодо використання методів аналізу руху очей для терапії [3,4]. Зокрема, зміщенню уваги приділено багато досліджень у галузі нейронаук [5].

«Зміщення уваги» — термін, який використовують для опису того, як наш мозок автоматично фокусує увагу на конкретних думках й образах [1]. Це може бути корисно, коли ви намагаєтеся виконати завдання чи прийняти рішення, але це також може призвести до упереджень, які впливають на те, що ми бачимо, і на наші почуття.

Скринінг може допомогти точніше визначити наступні кроки в терапії

Терапія — це процес, а не призначення. Мета полягає в тому, щоб використовувати свого терапевта як порадника та гіда, який допоможе досягти цілей, але ви самі повинні застосувати на практиці те, що пропонують. Тоді план лікування та програмне забезпечення (наприклад, Anima) для моніторингу, буде ефективним.

Що більше даних ви зберете про себе й те, як терапія допомогла на цей момент, то точнішими будуть результати. Це може допомогти визначити майбутні кроки в терапії, наприклад, чи настав час закінчити індивідуальні сеанси (чи є інші перешкоди, які заважають вашому одужанню).

Вимірювання прогресу дає змогу вам і терапевту визначити ваші сильні сторони, сфери, які потребують вдосконалення, і стратегії для просування вперед [2]. Якщо тест показує, що ваша тривожність зменшилася, то це означає, що зміни в терапії працюють. Якщо тест показує зростання тривожності, можливо, настав час змінити напрям або використати нові техніки.

Виміряти прогрес складно, але надзвичайно важливо, якщо ви хочете внести ефективні зміни у своє життя та залишатися на шляху до досягнення своїх цілей.

Терапія важка. Щоб звернутися по допомогу, потрібна сміливість, але це більше, ніж просто зробити перший крок. Це безперервна подорож до самопізнання. Anima допомагає вам кількісно оцінити свій прогрес і поділитися ним зі своїм терапевтом інтуїтивно зрозумілим і практичним способом. Я не можу пояснити, чому терапія працює. Але я знаю, що це стосується мене та багатьох інших, і наш продукт створено, щоб допомогти вам на цьому шляху.

Джерела

1. Clarke, P. J., Marinovic, W., Todd, J., Basanovic, J., Chen, N. T., & Notebaert, L. (2020). What is attention bias variability? Examining the potential roles of attention control and response time variability in its relationship with anxiety. Behaviour Research and Therapy, 135, 103751.
   https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0005796720302059

2. Ionita, G., Ciquier, G., & Fitzpatrick, M. (2020). Barriers and facilitators to the use of progress-monitoring measures in psychotherapy. Canadian Psychology/Psychologie canadienne, 61(3), 245.
   https://psycnet.apa.org/record/2020-10239-001

3. Kuckertz, J. M., Schofield, C. A., Clerkin, E. M., Primack, J., Boettcher, H., Weisberg, R. B., … & Beard, C. (2019). Attentional bias modification for social anxiety disorder: what do patients think and why does it matter?. Behavioural and cognitive psychotherapy, 47(1), 16-38.
   https://www.cambridge.org/core/journals/behavioural-and-cognitive-psychotherapy/article/abs/attentional-bias-modification-for-social-anxiety-disorder-what-do-patients-think-and-why-does-it-matter/305AF08E3BAC89F52E11D74409B61BA7

4. Huppert, J. D., Kivity, Y., Cohen, L., Strauss, A. Y., Elizur, Y., & Weiss, M. (2018). A pilot randomized clinical trial of cognitive behavioral therapy versus attentional bias modification for social anxiety disorder: An examination of outcomes and theory-based mechanisms. Journal of Anxiety Disorders, 59, 1-9.
   https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0887618518300483

5. Carlson, J. M., & Fang, L. (2022). Attentional bias to threat and gray matter volume morphology in high anxious individuals. Cognitive, Affective, & Behavioral Neuroscience, 22(3), 600-609.
   https://link.springer.com/article/10.3758/s13415-021-00968-9