Зміщення уваги — новий шлях до розуміння вашого розуму

Nataliia Kostenko, MS in Psychology 19 Січня, 2023
Anima-img

Jackson Pollock, Portrait and a Dream 1953.

Зміщення уваги — психологічний феномен, що полягає в схильності звертати увагу на одні речі, водночас ігноруючи інші. Дослідження зміщень уваги є новим способом зрозуміти, як ми сприймаємо навколишній світ. Це важливо, оскільки дає нам можливість побачити взаємозв’язок між нашими емоціями й процесами мислення. Розгляньмо, що це означає для вас і ваших близьких, що викликає це явище і як воно пов’язане з такими проблемами психічного здоров’я як тривога та депресія.

Ваш мозок щодня вибірково сприймає інформацію

Першим кроком до розуміння цієї концепції є усвідомлення, що мозок людини постійно обробляє інформацію [1]. Ваш розум завжди виглядає щось нове, цікаве або небезпечне. Тільки-но він знаходить щось відповідне цим критеріям — він не може не зосередитися на цьому!

Насправді, якщо ви будете уважно стежити за своїми думками протягом дня, чи то під час читання новин, чи під час перегляду телевізора, то помітите, що вашу увагу автоматично захоплює певна інформація. Наприклад:

  • Ми набагато уважніше читаємо новини про катастрофи, небезпеку чи злочини.
  • Краще фокусуємо увагу на будь-чому, що обіцяє задоволення або винагороду. Так, наприклад, люді у яких є алкогольна залежність, будуть набагато більше часу розглядати рекламу алкоголю.
  • Будь-яку інформацію про репутацію людей, наприклад, новини про знаменитостей притягують погляд, навіть якщо ви не збираєтеся їх читати.

Зміщення уваги — те, як ми несвідомо фокусуємо увагу на специфічних думках чи образах

Цей термін в психології використовують для опису, як наш мозок автоматично фокусує увагу на конкретних думках і образах. Це може бути корисно, коли ви намагаєтеся виконати завдання чи прийняти рішення, але це також може призвести до упереджень, які впливають на сприйняття світу. А як наслідок — це може викривлювати наш настрій та почуття.

Зміщення потрібно для швидкого прийняття рішень і тому відбувається максимально швидко, щоб знайти та визначити важливу інформацію та перевести очі на неї всього за  декількох десятків мілісекунд, але саме ці реакції визначають, як саме ви будете запам’ятовувати події. 

Наприклад, ви почули, як хтось сильно гримнув дверима і перелякались оскільки звук нагадав вам вибух. Та замість того, щоб заспокоїтись і тільки потім заговорити до людини поруч, ви можете виплеснути свої негативні емоції на неї.

Зміщення уваги є природною властивістю людини. Це нормальна функція мозку і вона існує, щоб допомогти вам орієнтуватися у світі. Але якщо зміщення уваги виходить з-під контролю, через це можуть виникати проблеми [2].

Воно виникає, коли один або кілька стимулів стають для вас непропорційно важливішими за інші. ви можете приділяти більше уваги ймовірним загрозам, ніж іншим стимулам в оточенні. Або зосереджуватися на певних людях чи місцях, ігноруючи інших навколо. Це може вплинути на вашу реакцію на різні ситуації.

Ви, мабуть, колись не могли зупинитись думати про щось неприємне. Це наслідок зміщення уваги

Таке зміщення спостерігається в людей із тривожністю та депресією [3]. Це один із найпоширеніших типів зміщення уваги. Причому при розвитку таких розладів пильність до небезпеки згодом може поступово змінюватись на тенденцію уникання загрозливих стимулів (речей, які можуть посилити стрес) і вибирати замість них менш тривожні стимули [4].

На практиці це означає, що коли вас щось сильно лякає, ви замість спроб розібратись з ситуацією або причиною страхів, починаєте обходити їх і все більше думати про можливу загрозу. Така поведінка тільки збільшує тривогу.

Наприклад, якщо ви помітите, що набрали вагу, то почнете помічати це кожного разу, як проходитиме повз дзеркало, замість того, щоб піти в зал та не забивати собі голову.

Мозок вирішує, на чому зосередити увагу, і це впливає на ваш психологічний добробут

Зміщення уваги — це різниця між вашою довільною увагою та вашим фактичним процесом уваги. Довільна увага — це здатність вибирати, на чому ви збираєтеся зосередитися, і таку увагу можна тренувати. На противагу справжня увага — це те, на чому ви фактично зосереджуєтеся в будь-який момент, виходячи з того, як влаштований ваш мозок.

Щоб краще це зрозуміти, розглянемо докладніше, що означають ці два поняття:

  • «Довільна увага»: ви можете вирішити, чи хочете зосередитися на чомусь конкретному і «вимкнути» будь-які відволікаючі подразники. Наприклад, якщо хтось голосно запитує у вас дорогу через динамік телефону (що може викликати певні емоції), один зі способів контролювати емоційну реакцію — зменшити гучність, щоб це не вплинуло на те, наскільки добре ви чуєте. Іншим способом було б сказати собі не відволікатися на тон голосу, відповідаючи на запитання на кшталт «Куди мені звернути?».
  • «Фактична увага»: стимули, які були «вибрані» автоматично, щоб ми отримали більше мисленнєвих ресурсів та об’єму робочої пам’яті. Це також приводить до того, що в майбутньому ми частіше звертаємо увагу на саме такі стимули.

Ми тут, щоб допомогти

Коли ви зрозумієте власне зміщення уваги та те, як воно впливає на ваше життя, то зможете внести корективи, які принесуть найбільшу користь. Хорошим стартом є тест Anima.help.

Ми, команда Anima.help, розширюємо межі та змінюємо парадигму позитивного розумового навчання. Наша мета — розповсюдити просту, але ефективну техніку приборкання небажаних емоцій і змусити вас краще усвідомлювати думки та почуття в будь-який момент.

Джерела

  1. Berlyne, D. E., & Ditkofsky, J. (1976). Effects of novelty and oddity on visual selective attention. British journal of Psychology, 67(2), 175-180.
    https://bpspsychub.onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/j.2044-8295.1976.tb01508.x
  2. MacLeod, C., Mathews, A., & Tata, P. (1986). Attentional bias in emotional disorders. Journal of abnormal psychology, 95(1), 15.
    https://psycnet.apa.org/record/1986-17383-001)
  3. Mogg, K., Bradley, B. P., & Williams, R. (1995). Attentional bias in anxiety and depression: The role of awareness. British journal of clinical psychology, 34(1), 17-36.
    https://bpspsychub.onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/j.2044-8260.1995.tb01434.x
  4. Lavy, E. H., & van den Hout, M. A. (1994). Cognitive avoidance and attentional bias: Causal relationships. Cognitive Therapy and Research, 18(2), 179-191.
    https://link.springer.com/article/10.1007/BF02357223