Сильний стрес — друг чи ворог?

Andrii Solonskyi, MS in Psychology 19 Січня, 2023
Anima-img

Combat of Achilles and Hector in the presence of Athena and Apollo. Pottery. 490BC-460BC.

У кожного з нас в житті присутній стрес. Це необхідна його частина. Стрес допомагає нам добре пристосовуватись до нових викликів на роботі, у школі та стосунках. Але коли стрес стає занадто інтенсивним, це може спричинити психологічні проблеми та збільшити ризик захворювань. Anima — програма, яка визначає ваш психологічний стан. Знання про себе допомагає керувати своїми емоційними реакціями в стресових ситуаціях, визнаючи та описуючи їх замість того, щоб намагатися придушити. Це допомагає визначити емоційні реакції та керувати ними, передбачити майбутні психологічні стани й дає змогу поділитися своїми болючими думками з близькими друзями чи родиною.

Гострий та хронічний стрес

Стрес є нормальною реакцією на ненормальну ситуацію. Стрес може бути гострим і хронічним. Гострий стрес є короткочасною реакцією на безпосередню загрозу чи виклик [1]. Хронічний стрес є тривалим і може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям.

Поширена помилкова думка, що стрес — це завжди погано. Насправді певна кількість стресу може допомогти працювати краще та досягати своїх цілей.

Наприклад, якщо ви плануєте зробити важливу презентацію на роботі та відчуваєте стрес через тиск, цілком можливо, що додаткова мотивація допоможе досягти успіху. Або якщо ви готуєтеся до великої спортивної події чи іспиту, які мають важливе значення для довгострокових цілей і прагнень, відчуття стресу може спонукати вас приділяти додатковий час тренуванням і навчанню, щоб викластись на всі 100% в день спортивної гри (або день тестування).

Однак надмірний стрес із часом може завдати шкоди, як психічному, так і фізичному здоров’ю. Дослідження показують, що сучасне суспільство схильне до хронічного впливу високого рівня психологічного стресу через підвищені вимоги робочого середовища, які вимагають від усіх нас бути на зв’язку 24/7.

Симптоми гострого та хронічного стресу

Симптоми гострого і хронічного стресу схожі, але вони відрізняються тривалістю дії. Гострий стрес виникає раптово і є відносно короткочасним (триває менше ніж шість місяців). Хронічний стрес є більш тривалим і з часом може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям [2]. Симптомами стресу є:

  • тривога, депресія та дратівливість;
  • безсоння, втома або втрата інтересу до занять, які раніше подобалися.

Хронічний стрес може збільшити ризик розвитку хвороб серця, раку та діабету. Це також може призвести до інсульту або високого кров’яного тиску. Обидва явища є основними причинами смерті в усьому світі. Крім того, хронічний стрес може сприяти збільшенню ваги, що ще більше підвищує ризик цих (та інших) захворювань через підвищення рівня цукру в крові.

Наскільки сильним може бути стрес?

Люди мають різні пороги відчуттів, а це означає, що деякі з нас більш чутливі до стресу. Ви відчуваєте, що боретеся з типовими симптомами стресу, і вам важко зрозуміти, є щось стресовим чи ні? Спробуйте Anima, яка допоможе визначити, наскільки сильним для вас є стрес, а також що його викликає та які ваші звички в таких ситуаціях. Anima також надає персоналізовані стратегії подолання стресу.

Чому небезпека та важливість мають значення?

Небезпека та важливість стресової ситуації впливає на те, як мозок сприймає стрес. Якщо щось небезпечне, це може загрожувати виживанню; якщо щось важливе, це впливає на здатність працювати або вчитися. 

Нейробіологи визначили низку областей мозку, які беруть участь у реакції на стрес. Мигдалеподібне тіло, гіпокамп, фронтальна кора головного мозку та таламус беруть участь в обробці емоційних подразників, а потім викликають релевантну відповідь. Гіпоталамус — частина мозку, що відповідає за регуляцію основних функцій організму, таких як частота серцевих скорочень і артеріальний тиск — також важливий, оскільки він контролює секрецію гормонів, які викликають реакцію на стрес.

Чому стрес змінює нашу поведінку?

Що більше стресових факторів ви відчуваєте, то більша ймовірність того, що ваш мозок буде наповнений відповідними гормонами та нейромедіаторами [3]. Ці хімічні речовини можуть впливати на те, як ви сприймаєте небезпеку й важливість, а це означає, що вони можуть змінити поведінку.

Коли в нашому житті багато стресу, ми схильні зосереджуватися на незначних деталях, ігноруючи більші проблеми.

Хоча це не завжди погано. Для нас корисно зосереджуватися на деталях, коли потрібно. Але це може спричинити проблеми, якщо про ці деталі насправді не варто турбуватися.

Стрес може викликати або погіршити хронічні захворювання, такі як хвороби серця, діабет й ожиріння [4]. Він також може посилити депресію, тривожні розлади та посттравматичний стресовий розлад.

На додачу до загальновідомого зв’язку між стресом і депресією (який часто згадується в термінах захворюваності), високий рівень стресу на роботі може сприяти підвищенню ризику депресії серед осіб із генетичною схильністю до неї.

Розуміння того, як мозок сприймає небезпеку та визначає важливість, може допомогти нам керувати стресом.

Важливо розуміти різницю між стресом і небезпечними ситуаціями, щоб ви могли добре з ними впоратися. Небезпечні ситуації — це ситуації, які можуть загрожувати життю або призвести до фізичної шкоди (наприклад, переслідування ведмедя). Стрес є нормальною реакцією на небезпеку і є корисним в цьому випадку, адже він мобілізує ресурси організму для подолання загрози. Проте стрес не з’являється лише в ситуаціях за справжньою небезпекою.

Нам також потрібно зрозуміти, як наш мозок сприймає важливість і терміновість, щоб керувати стресом. Наш мозок надає перевагу сигналам стресу над будь-якими іншими, оскільки вони сприяють нашому виживанню. Це означає, що якщо ми через щось напружені, це може змусити нас зосередитися на тому, що викликає в нас відчуття небезпеки, навіть якщо те, через що ми напружені, насправді не є небезпечним!

Сильний стрес може бути дуже важкою справою. Якщо ви переживаєте сильний стрес, важливо навчитися керувати своїми емоціями й реакціями. Першим кроком до зменшення цих почуттів є знання того, наскільки ви напружені.

Anima — це програма, яка визначає чи не спричиняє стрес шкоди вашому здоровʼю. Вона зосереджується на психічних наслідках стресу, таких як тривога, уникнення та надмірна настороженість. Anima аналізує ваші психічний стан, порівнює його з іншими людьми й дає персоналізовані поради, як впоратися, якщо щось іде не так.

Джерела

  1. Shields, G. S., Sazma, M. A., & Yonelinas, A. P. (2016). The effects of acute stress on core executive functions: A meta-analysis and comparison with cortisol. Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 68, 651–668.
    https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0149763416302755
  2.  McEwen, B. S. (2017). Neurobiological and systemic effects of chronic stress. Chronic stress, 1, 2470547017692328.
    https://journals.sagepub.com/doi/full/10.1177/2470547017692328
  3. Herman, J. P. (2013). Neural control of chronic stress adaptation. Frontiers in behavioral neuroscience, 7, 61..
    https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fnbeh.2013.00061/full
  4. Wirtz, P. H., & von Känel, R. (2017). Psychological stress, inflammation, and coronary heart disease. Current cardiology reports, 19(11), 1-10.
    https://link.springer.com/article/10.1007/s11886-017-0919-x