Травма може бути ближчою, ніж ви вважаєте

Nataliia Kostenko, MS in Psychology 19 Січня, 2023
Anima-img

The Wounded Deer, 1946 by Frida Kahlo.

Травма — це психологічна реакція на подію чи досвід, які були приголомшливими, лячними та вважалися небезпечними для життя. Травму зазнають не лише солдати в зоні бойових дій або жертви насильницьких злочинів. Це може статися в будь-який час і в будь-якому місці, в тому числі вдома із членами вашої родини. Хоча ми не можемо контролювати те, що відбувається з нами в житті, ми можемо керувати тим, як ми реагуємо на події, які перебувають поза нашою волею. Те, як ми сприймаємо травму, може мати тривалий вплив на наші стосунки, продуктивність на роботі й загальне самопочуття протягом багатьох років після травматичної події.

Anima допомагає визначити, наскільки травматичною була подія особисто для вас. Наша розробка може виміряти активацію нервової системи та визначити, чи захищені ви від розвитку серйозних психічних розладів, таких як депресія, тривожний розлад або посттравматичний стресовий розлад.

Що визначає травматичну подію?

Симптоми травми включають шок, заперечення, перепади настрою та надмірну настороженість. Травма часто спричинена окремими подіями, такими як війна чи насильницькі напади, але вона також може бути спричинена тривалим стресом, який триває протягом довгого часу. Наприклад, знущанням чи нехтуванням у дитинстві. Люди, які пережили травму, часто мають труднощі зі своїми емоціями та поведінкою після травматичної події через гостроту реакції, почуття страху і вразливості після події.

Найпоширеніші травматичні події включають:

  • смерть близької людини;
  • cерйозну фізичну травму (наприклад, автомобільна аварія) або хворобу;
  • насильство (наприклад, фізичний напад);
  • сексуальне насилля.

Ти не один. Ви можете бути здивовані, дізнавшись, скільки людей пережили травму:

  • Національне дослідження коморбідності показало, що 60–70 відсотків американців зазнали певного роду травми у своєму житті незалежно від того, чи це одна подія, чи серія подій [1].
  • Центри контролю за захворюваннями повідомляють, що 1 з 3 жінок, які ведуть сексуальне життя, була зґвалтована в якийсь момент [2]; 10% населення США були зґвалтовані або зазнали спроби зґвалтування.
  •  Національна мережа з вивчення дитячого травматичного стресу повідомляє, що приблизно 1 з 12 дітей і підлітків у Сполучених Штатах відчуває посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), який характеризується сильним страхом, безпорадністю або жахом після сильної психологічної травми (фізичне насильство або якщо вони стали свідками насильства, спрямованого проти іншої особи) [3].

Як мозок реагує під час травматичної події?

Під час травматичної події ваш мозок перебуває в стані підвищеної готовності та режимі виживання. Він фокусується на теперішньому, а не майбутньому. У цьому стані підвищеної пильності ваше тіло та розум зосереджені на тому, щоб залишитися в живих за будь-яку ціну. Ви не думаєте про завтра чи наступний тиждень; ви зараз думаєте лише про те, як уникнути небезпеки і як це боляче! Однак коли загроза мине, ви можете відчути себе зовсім інакше: заціпенілими та відірваними від того, що щойно сталося.

Які загальні симптоми травми?

Симптоми травми часто схожі на симптоми інших психічних захворювань. Загальні симптоми включають:

  •  Флешбеки, які  можуть виникати, коли ви не спите, спите або перебуваєте в дисоційованому стані (дисоціація — це коли ви відчуваєте себе відключеним або заціпенілим). Ви можете відчути, що подія повторюється, і злякатися цього.
  • Кошмари,  що можуть бути яскравими та страшними, особливо коли передбачають повторне переживання травматичної події. Зміст ваших кошмарів, пов’язаних із травмою, залежатиме від того, що насправді сталося під час травми; наприклад, якщо це пов’язано з насильством, то вам може снитися, як напав хтось інший, або якщо сталася пожежа, то ви можете снити про те, що опинилися в пастці всередині палаючої будівлі. Відчуття тривоги та страху можуть бути, навіть якщо зараз не відбувається нічого небезпечного. Почуття заціпеніння або відірваності від себе може ускладнити проживання дня, оскільки здається, що все навколо вас – нереально (відомо як дереалізація).

Чи існують фактори ризику травми?

Травма є фактором ризику психічних захворювань і проблем із фізичним здоров’ям [4]. Важливо знати ознаки травми, оскільки її може бути важко визначити самостійно. Якщо ви зазнали травми, найкраще звернутися по допомогу, виконавши такі дії:

Який найкращий спосіб подолати травму?

Якщо ви маєте справу з травмою та її наслідками, важливо пам’ятати, що є багато способів відновитися. Терапевт може допомогти вам дослідити причину травми, розробити методи подолання та працювати над покращенням вашого психічного здоров’я. Медитація, фізичні вправи й методи релаксації — усе це може допомогти знизити рівень стресу та полегшити симптоми тривоги чи депресії. Когнітивно-поведінкова терапія допомагає людям, які пережили травму, навчаючи їх інтерпретувати свої емоції більш позитивно. За необхідності лікар також може призначити медикаменти.

Турбота про себе також надзвичайно важлива під час відновлення після травматичної події. Це означає щодня робити те, що робить нас щасливими: чи то прогулянка з друзями після роботи, чи просто читання щовечора вдома старої улюбленої книжки перед сном. Суть полягає в тому, щоб знову знайти якесь особисте задоволення в житті!

Травматична подія може статися раптово, але психологічній травмі можна запобігти, подбавши про своє загальне психічне здоров’я. Якщо ви відчуваєте симптоми травми, якнайшвидше зверніться до фахівця. Існує багато типів професіоналів, які можуть допомогти в цьому. Можливо, вам доведеться здійснити деякі пошуки, щоб знайти того, який найкраще підходить.

Якщо можливо, намагайтеся уникати тригерів, які нагадують вам про подію (наприклад, відвідування місця, де це сталося). Також буде корисно, якщо друзі, члени родини чи інші близькі люди оточуватимуть позитивним впливом і нагадуваннями про вашу власну гідність, щоб підняти настрій у важкі часи.

У кожного унікальна нервова система. Тому людина може бути дуже чутливою до травматичних подій і відносно легко піддаватися їх впливу [5]. Чи можете ви думати, що захищені від ПТСР, коли це не так? Anima дасть вам відповіді на запитання та допоможе зрозуміти, як із ними справлятися.

Ви могли зіткнутися з будь-якими події, які могли призвести до емоційного стресу та психобіологічної реакції на стрес. Anima програма розроблена, щоб допомогти вам визначити, чи є ситуація, яку Ви пережили, потенційно травматичною.

Джерела

  1. Benjet, C., Bromet, E., Karam, E. G., Kessler, R. C., McLaughlin, K. A., Ruscio, A. M., … & Koenen, K. C. (2016). The epidemiology of traumatic event exposure worldwide: results from the World Mental Health Survey Consortium. Psychological medicine, 46(2), 327–343. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4869975
  1. Basile, K. C., Smith, S. G., Breiding, M., Black, M. C., & Mahendra, R. R. (2014). Sexual violence surveillance: Uniform definitions and recommended data elements. Version 2.0. https://www.cdc.gov/violenceprevention/pdf/sv_surveillance_definitionsl-2009-a.pdf
  1. Briggs, E. C., Greeson, J. K., Layne, C. M., Fairbank, J. A., Knoverek, A. M., & Pynoos, R. S. (2012). Trauma exposure, psychosocial functioning, and treatment needs of youth in residential care: Preliminary findings from the NCTSN Core Data Set. Journal of Child & Adolescent Trauma, 5(1), 1–15. https://link.springer.com/article/10.1080/19361521.2012.646413
  1. Cohen, S., Murphy, M. L., & Prather, A. A. (2019). Ten surprising facts about stressful life events and disease risk. Annual review of psychology, 70, 577. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6996482/
  1.  Bonanno, G. A., Westphal, M., & Mancini, A. D. (2011). Resilience to loss and potential trauma. Annual review of clinical psychology, 7(1), 511–535.
    https://www.upaya.org/uploads/pdfs/2011BonannoWestphalManciniARCP.pdf