Ангедонічне зміщення уваги: як визначити, що у вас депресія

Nataliia Kostenko, MS in Psychology 19 Січня, 2023
Anima-img

Tracey Emin, My Bed, 1998.

“Я мандрував безцільно, наче вітер, що шукає свій напрямок, і нічого не здавалося мені важливим або цінним”. – Герман Гессе, “Степовий вовк”

Відчуття одноманітного безбарвного життя, відсутність зацікавленості у хобі, радості від сексу чи їжі- це лише декілька можливих проявів ангедонії. Ангедонія – це втрата здатності відчувати задоволення і насолоду від ситуацій, подій і діяльностей, які раніше були приємними. Звісно, всім нам інколи властиво  нудьгувати чи не хотіти  щось робити. Однак важливо  зрозуміти, наскільки затяжною є неможливість відчувати радість від життя, адже тривала ангедонія часто є підставою для встановлення діагнозу “клінічна депресія”.

Коли радість втрачає свій смак: як проявляється ангедонія

Процес отримання задоволення складається з мотивації до взаємодії з приємним стимулом та насолоди від взаємодії зі стимулом. Під час ангедонії людині складно як “захотіти чогось хотіти”, так і відчувати позитивні емоції ув процесі. Так, навіть піднятись з ліжка, щоб приготувати улюблену страву, може стати нездоланною задачею, а сам смак їжі стає прісним. 

Ангедонія – це стан, коли навіть найбільш веселі та захоплюючі заняття стають байдужими або нецікавими.

Наприклад, уявіть фотографа, який завжди з великим натхненням присвячув себе улюбленій справі. Кожен вихід на природу або новий міський куточок викликав радість та бувє джерелом натхнення. Однак з появою ангедонії, цей інтерес зник. Навіть коли митець знову бере камеру до рук, він не відчуває більше тієї радості та задоволення від фотографування, які були раніше. Він може уникати виїздів на природу та зустрічей з друзями для фотосесій, бо вже не відчуває тої попередньої пристрасті.

Люди, у яких розвивається ангедонія, схильні уникати приємних ситуацій, тому що очікують їх можливе негативне завершення. Вони уникають взаємодії з потенційними джерелами радості, бо не вірять, що вони ці моменти будуть достатньо тривалими для того, щоб сповна ними насолодитися.

Подумайте, чи проявляєте ви загалом цікавість до людей, місць та речей, що можуть бути вам приємні? Ангедонія – не захворювання. Іноді ми всі можемо її відчувати. Проте важливо знати, чи здатні ви отримувати достатньо інтенсивне задоволення від улюблених занять або повсякденних радощів.  Це допоможе вчасно звернути увагу на можливість розвитку депресії та інших захворювань: тривожних розладів, шизофренії або хвороби Паркінсона.   Прояви ангедонії є ознакою вразливості для багатьох ментальних розладів. Наприклад, ризик виникнення ПТСР збільшується, якщо  прояви  ангедонії спостерігались перед травматичною подією.

Визначення втрати радості за вашим поглядом

Більшість людей з ангедонією здатні відчувати задоволення, проте надають йому менше значення. Ми зменшуємо цінність позитивних вражень і прагнемо потенційних винагород. У результаті переживання позитивних емоцій стає менш інтенсивниме, натомість їх змінюють негативні.

Під час проходження тесту Anima ми фіксуємо ваш спосіб перегляду образів, які переважно викликають позитивні реакції. Якщо ви значно більше уникаєте таких стимулів, це може вказувати на можливі прояви ангедонії або депресії.

Як впоратися з ангедонією

Подолання ангедонії – це важливий крок на шляху до покращення психічного стану та здоров’я загалом. Цей стан може впливати на наше щоденне функціонування, знижуючи якість життя. Однак існують кілька ефективних стратегій, які можуть допомогти подолати ангедонію та повернути радість до життя.

  1. Пошук підтримки: Не соромтеся поділитися своїми почуттями з близькими або фахівцями. Психотерапевти, психіатри та консультанти можуть надати вам цінні поради та стратегії для подолання ангедонії.
  2. Поступове залучення до приємних справ: Спробуйте ті заняття, які вас колись захоплювали, навіть якщо спочатку це здається непростим завданням. Поступово включайте їх у свій розклад, звертаючи увагу на будь-яку навіть найменшу насолоду, яку ви можете відчути.
  3. Фізична активність: Регулярна фізична активність сприяє виділенню ендорфінів – гормонів радості та задоволення. Спробуйте включити легку фізичну активність, таку як йога, прогулянки або плавання, у вашу щоденну рутину.
  4. Здоровий спосіб життя: Важливо дбати про свій сон, правильне харчування та відпочинок. Неповноцінний сон та погане харчування можуть погіршувати симптоми ангедонії.
  5. Самодогляд і релаксація: Відведіть час для самого себе, займайтесь релаксуючими заняттями. Спробуйте медитацію, дихальні вправи або ароматерапію. Це може допомогти зменшити стрес та покращити настрій.
  6. Поставте малі цілі: Розбийте великі завдання на менші кроки і плануйте їх досягнення. Навіть незначні успіхи можуть сприяти відчуттю вдоволення.
  7. Експериментуйте: Спробуйте нові заняття, хобі або місця, які раніше вас не приваблювали. Це може допомогти пробудити інтерес та відкрити для себе нові джерела радості.

Пам’ятайте, що ангедонія є симптомом депресії. Якщо ви відчуваєте пригнічений настрій, рекомендовано також пройти обстеження на ангедонію. Це особливо важливо, якщо у вас є інші симптоми депресії, такі як зміни апетиту чи режиму сну, почуття нікчемності, провини або думки про самогубство. 

Anima — це нейробіологічний тест психічного здоров’я. Використовуючи технологію відстеження очей, ми можемо допомогти визначити, чи є у вас риси ангедонічного зміщення уваги, що може бути показником депресії. Виявивши симптоми депресії на ранній стадії, ми можемо допомогти уникнути розвитку великого депресивного розладу.

Джерела

  1. Winer, E. S., Bryant, J., Bartoszek, G., Rojas, E., Nadorff, M. R., & Kilgore, J. (2017). Mapping the relationship between anxiety, anhedonia, and depression. Journal of affective disorders, 221, 289-296.
    https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0165032716317918
  2. Krings, A., Heeren, A., Fontaine, P., & Blairy, S. (2020). Attentional biases in depression: Relation to disorder severity, rumination, and anhedonia. Comprehensive Psychiatry, 100, 152173.
    https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0010440X20300158
  3. Silton, R. L., Kahrilas, I. J., Skymba, H. V., Smith, J., Bryant, F. B., & Heller, W. (2020). Regulating positive emotions: Implications for promoting well-being in individuals with depression. Emotion, 20(1), 93.
    https://psycnet.apa.org/doiLanding?doi=10.1037%2Femo0000675
  4. Setterfield, M., Walsh, M., Frey, A. L., & McCabe, C. (2016). Increased social anhedonia and reduced helping behaviour in young people with high depressive symptomatology. Journal of Affective Disorders, 205, 372-377.
    https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0165032716308229