Усвідомте свою тривожність

Sergiy Danylov, Ph.D. in Neuroscience 30 Грудня, 2022
Anima-img

Французький філософ Мішель де Монтень якось сказав: «Моє життя було сповнене жахливих невдач, більшість із яких ніколи не траплялися». Тривожність змінює життя людей, вселяючи в них постійне турбування, яке може бути абсолютно безпідставним. Незважаючи на те, що тривога – це доволі унікальне та персоналізоване відчуття, шлях до боротьби з ним досить банальний: ви повинні почати з її пізнання.

Спочатку видається, що це добре 

Як і будь-яка інша емоція, тривога – це природна людська реакція, що покликана допомогти нам давати раду життєвим викликам, що так часто сповнені неприємних переживань. 

Венді Сузукі (2021), автор книги “Good Anxiety: Harnessing the Power of the Most Misunderstood Emotion”, каже: «Емоція тривоги та основна фізіологічна реакція на стрес розвинулися, щоб захистити нас». Але стверджувати, що тривога має бути невід’ємною частиною нашого життя — не найкращий підхід до такого питання. Бо, відчуття тривоги може бути шкідливим, якщо об’єктивна причина відсутня, або ж перестала існувати.

Тривога, яка часто супроводжується невизначеністю, занепокоєнням і страхом щодо навіть найпростіших ситуацій, може вийти з-під контролю, дозволяючи страху взяти під контроль нашу свідомість. Те, що було створене для нашого захисту починає працювати проти нас. Відчуття страху, пов’язане з конкретною ситуацією, явищем, предметом тощо, робить нас занадто обережними. У результаті ми починаємо автоматично уникати ті речі, які викликають у нас тривогу.

Вчені називають цей процес когнітивним униканням, що є нічим іншим, як приховуванням своїх проблем замість прямого зіткнення з ними. Така поведінка здатна змінювати наш мозок! В рамках свого дослідження Гюнтер та ін. (2022) стверджують, що: «Когнітивне уникання передує значному зменшенню об’єму сірої речовини обабіч таламуса». А, «заглядання своїй тривозі у вічі» позитивно впливає на розумові здібності людини. Тим часом ті, хто дають тривозі контроль над своїм життям, страждають від зниження розумових здібностей. Хоча логічне уникати небезпеку при перших зустрічах, але в довгостроковій перспективі така поведінка, безперечно, матиме згубний ефект.

Що буде далі?

Людина, яка «звикла до тривоги», починає її терпіти, але все ж намагається зменшити її всіма можливими способами. Ми починаємо жити, знаючи, що тривога існує, але відкидаємо необхідність розв’язання цієї проблеми. Замість цього ми починаємо румінувати, «пережовувати» свої думки по-колу. Зрештою, румінація спонукає людину до надмірної реакції на загрозу та страх невдачі і (цілком можливо) веде до довгого списку тривожних розладів.

Браун і Ледд (2019) окреслили п’ять основних етапів, через які найімовірніше пройдуть усі, хто ігнорує свою тривожність. Отже, толерування тривоги як відповіді вашого організму на гіпотетичні небезпеки може призвести до таких, доволі відчутних, симптомів:

  1. Одержимість і нескінченна циклічність думок.  Починається румінація, що поселяє в нашій голові почуття постійного неспокою щодо поганих речей, які гіпотетично можуть трапитися з нами.
  2. Уникнення та ігнорування. Наш розум починає блокувати саму ідею негативного явища і, відповідно, блокує потребу обговорювати наші проблеми з кимось іншим. Саме тут ідея терапії блокується, торуючи шлях для неспокою. 
  3. Надмірні планування та контроль. З’являється ідея контролювати всіх і все навколо. Як тільки «план контролю» зазнає невдачі (спойлер: це станеться швидко), підвищений рівень роздратування не принесе вам нічого хорошого. 
  4. Неспокій і депривація сну. Зв’язок між психічним і фізичним здоров’ям не потребує додаткових пояснень. Життя з непропрацьованою тривогою зрештою призводить до того, що люди стають неспокійними та страждають від безсоння.
  5. Погіршення фізичного здоров’я. Проблеми зі сном навіть протягом двох днів можуть призвести до деяких неприємностей із вашим фізичним здоров’ям. Уявіть собі, яку шкоду може завдати тривога вашому фізичному здоров’ю через тривале недосипання.

    Калейдоскоп захворювань варіюватися від косметичних захворювань шкіри до злоякісних пухлин. Наприклад, дослідження 2016 року за участю майже 16 000 британських чоловіків і жінок старше 40 років показало, що чоловіки, які страждають від хронічної тривожності, мають у два рази більше шансів померти від раку, ніж ті, хто працює над своєю тривожністю (Jarvis, 2018).


Чи є вихід?

Впоратися з тривогою – це важке, але, зрештою, можливе завдання. Як би очевидно це не звучало, але перше, що потрібно зробити – визнати її присутність у вашому житті. Це ускладняється тим, що тривога може не давати одразу знати про себе, приховуючись за іншими хворобами.

Найбільш яскраво виражені фізіологічні симптоми тривожності включають м’язову напругу, пітливість та проблеми зі шлунком. Сенс цих симптомів полягає в реагуванні на уявну загрозу, до якої наш організм ставиться надто реально, наприклад, готуючись тікати від небезпеки (Raypole, 2021). Однак постійно напружені м’язи можуть спричинити тілесний біль, головний біль чи навіть мігрень, явно сигналізуючи про психологічну природу вашого фізіологічного дискомфорту.

Тривога має три основні компоненти: фізіологічний, емоційний і когнітивний.

У той час, як перший виражений яскраво, і тому його легко виявити, емоційний і когнітивний компоненти надзвичайно важко відстежити. Незважаючи на те, що постійне почуття страху сигналізує про певні негаразди, люди можуть трактуватитракутувати це як щось тимчасове; щось, що пройде.

Проблема тут полягає в тому, що тривога досить добре маскується; вона здатна відступати, коли треба, аби ви думали, що все гаразд. Тим часом, поки це залишається без уваги, в нашому мозку розквітають хронічні розлади тривожності. Отже, визначення рівня своєї тривожності за допомогою ефективного тестування насправді є виходом. Навіть якщо вам здається, що все добре (особливо, коли це не так), час від часу проходити тест не зашкодить.

Тепер залишається одне питання: що сьогодні можна вважати ефективним тестуванням?

Цінність підходу Anima до тестування на тривожність

Anima був створений, аби дати тестуванню на тривожність нове життя: тепер користувачі мають змогу проходити нейробіологічні тести, коли і де їм це буде зручно. Завдяки технології відстеження очей – одного з найефективніших інструментів психологічного тестування сьогодення, Anima зосереджується на точності, персоналізації та конфіденційності результатів.

Ми хотіли відійти від стандартизованих опитувальників і почати оцінювати нейродинамічний стан систем уваги та емоційного напруження. Звичайно, Anima не можна назвати інструментом клінічної діагностики. Розлади психічного здоров’я можуть діагностувати лише ліцензовані медичні працівники. Однак, Anima є ідеальною платформою, щоб фактично визначити, чи потрібно вам звернутись до професіонала чи ні.

Головна мета Anima — дозволити вам глибше розуміти ваші проблем, й відтак приймати кращі життєві рішення. Якщо ви запитуєте себе: «Чи все у мене добре?», кількох сеансів буде більш ніж достатньо, щоб відповісти на ваші запитання. Грунтуючись на цих результатах, ви можете покращити свою стратегію пропрацювання свого рівня тривожності.

Зрозумійте себе

У більшості випадків тривога зводиться до того, що у людини розвивається патологічний цикл занепокоєння. Розірвати це порочне коло можна, дізнавшись і зрозумівши, як змінюється ваш емоційний стан в поточний момент. Той, хто намагається впоратися з тривогою, потребує рефлексивного зворотного зв’язку. Самостійно оцінити свій стан можна за рахунок аналізу даних про свій стан, такий підхід до самовдосконалення  називають концепцією кількісного Я. Ви коли-небудь замислювалися, чому спортсмени та тренери роблять детальні нотатки щодо харчування, тренувань, сну та інших змінних, які можуть підвищити або перешкодити їхній продуктивності?

Нова інформація дозволяє їм оцінити, як конкретна подія, вчинок, чи навіть думка з минулого впливає на їх теперішню продуктивність. Проблема в тому, що звичайні люди, на відміну від спортсменів, схильні пропускати поза увагою тригери, що трапляються їм в повсякденному житті. Критичною точкою у цій подорожі самоусвідомлення є саме початок процесу рефлексії, адже він веде вас до змоги провести первинний аналіз травматичного досвіду. Подивіться, як Буд та інші зобразили цей процес ще в 1985 році:

Рисунок 1.1. Процес рефлексії в контексті

Тут слід пам’ятати один важливий аспект: якість рефлексії критично залежить від якості інструменту оцінювання. За допомогою Anima ви зможете дізнатись про поточний стан вашої тривожності, що одночасно оцінюються двома різними підходами:

  • Валідовані психометричні тести (GAD-7, Spelberger inventory, IES-R, тощо)
  • Психофізіологічний інструмент на основі айтрекінг-тесту обстеження селективних механізмів уваги.

Anima об’єднує у собі ці обидва підходи, аби видати вам якомога більш персоналізований результат тесту на рівень тривожності. Окрім того, разом з результатом Anima надає рекомендації того, як слід пропрацьовувати той рівень тривожності, що у вас. Ба більше, психометрична шкала нашої системи дозволяє оцінити можливість наявності або ймовірності розвитку у вас розладів тривожності.

Попередження про упередженість

Останнє, що вам потрібно знати про Anima, це те, що наша шкала упередженості уваги дає змогу визначити стан вашої системи контролю уваги. Загалом людською увагою керують дві основні мотиваційні системи:

  • Система наближення, яка визначає бажання взаємодіяти і наближатися (як фізично, так і ментально) до всього, що може принести задоволення і користь.
  •  Система уникнення, яка формує реакції уникнення та ухилення від небезпечних і загрозливих стимулів.

Людям з емоційними розладами часто важко впоратися з ситуаціями, що знаходяться на грані конфлікту вищезгаданих систем наближення та уникнення. Наприклад, дезадаптивна поведінка уникнення, пов’язана з депресією та тривожними розладами, може змусити людей пожертвувати участю в певній події чи проекті, які можуть бути важливими людині. Через це, вміння підтримувати баланс між цими двома системами контролю уваги є важливою адаптивною ознакою.

Емоційні розлади, тривога, травми та депресія можуть порушити цей баланс і погіршити здатність перемикатися між завданнями. Anima було розроблено, щоб дозволити вам виявляти, аналізувати та справлятися з усім, що може вас хвилювати.

Підіб’ємо підсумки

Хронічна висока тривога – це проблема, для якої існує ефективне рішення. Однак, сам процес усунення цієї проблеми починається з вашої готовності помічати і не толерувати її проявів.

З Anima ми можемо тестувати ваш стан, ґрунтуючись на глибинних нейробіологічних показниках, зібраних за допомогою інструментів об’єктивного вимірювання та аналізу даних. Подолання тривоги – складний процес, і ми тут, щоб допомогти кожному, хто цього потребує. Anima – це мультифункціональний інструмент психологічного тестування, який дозволить вам:

  •  Виміряти рівень своєї тривожності і співставити його з поточними подіями Вашого життя;
  • Перевірити загальний стан свого психічного здоров’я;
  • Краще зрозуміти фактори, що формують ваш психічний добробут;
  • Зрозуміти, які інструменти (медитації, вправи, терапія, тощо) будуть найкращими для вас;

Також, окрім оцінки поточного стану, Anima надасть вам вичерпний список рекомендацій, в якому йтиметься про: 

  • Оптимальну стратегію подолання тривожності;
  • Покращення концентрації, мотивації та усвідомленості;

Пам’ятайте, ваша тривожність тут не для того, щоб захистити вас; вона хоче заволодіти вашим мозком, прикинувшись спочатку вашим другом. Станьте ближчим до перемоги — виявляйте ворогів вчасно.
 

Джерела

  1. Adolescent mental health. (2022). Retrieved 18 July 2022, from https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/adolescent-mental-health
  2. Anxiety Disorders – Facts & Statistics. Anxiety and Depression Association of America, ADAA. (2022). Retrieved 7 July 2022, from https://adaa.org/understanding-anxiety/facts-statistics.
  3. Browne, D., & Ladd, M. (2019). 5 Signs Your Anxiety Is Spinning Out of Control. Retrieved 5 July 2022, from https://www.healthline.com/health/anxiety/signs-spinning-out-of-control
  4. Caron, C. (2022). The Upside of Anxiety. Retrieved 5 July 2022, from https://www.nytimes.com/2022/01/19/well/mind/anxiety-benefits.html
  5. Cherry, K. (2022). How Attentional Bias Influences the Decisions We Make. Retrieved 5 July 2022, from https://www.verywellmind.com/what-is-an-attentional-bias-2795027
  6. Counting every moment. (2012). Retrieved 4 July 2022, from https://www.economist.com/technology-quarterly/2012/03/03/counting-every-moment
  7. Günther, V., Jahn, S., Webelhorst, C., Bodenschatz, C., Bujanow, A., & Mucha, S. et al. (2022). Coping With Anxiety: Brain Structural Correlates of Vigilance and Cognitive Avoidance. Frontiers In Psychiatry13. doi: 10.3389/fpsyt.2022.869367
  8. Jarvis, S. (2018). Can anxiety and stress cause cancer?. Patient. Retrieved 7 July 2022, from https://patient.info/news-and-features/can-anxiety-cause-cancer.
  9. Mora, S., Rivera-Pelayo, V., & Mueller, L. (2011). Supporting Mood Awareness in Collaborative Settings. Proceedings Of The 7Th International Conference On Collaborative Computing: Networking, Applications And Worksharinghttps://doi.org/10.4108/icst.collaboratecom.2011.247091
  10. Raypole, C. (2019). Physical Symptoms of Anxiety: What Your Body May Be Telling You. Retrieved 5 July 2022, from https://www.healthline.com/health/physical-symptoms-of-anxiety
  11. Terlizzi, E., & Villarroel, M. (2020). Symptoms of Generalized Anxiety Disorder Among Adults: United States, 2019. NCHS Data Brief378(September). 
  12. Sansone, R., & Sansone, L. (2012). Rumination: Relationships with Physical Health. Innov Clin Neurosci9(2), 29–34..
  13. Suzuki, W. (2021). Good Anxiety: Harnessing the Power of the Most Misunderstood Emotion (pp. 127-151). New York: Simon and Schuster.